Лікування пневмоній: показання для госпіталізації хворих і тактика сімейних лікарів

Лікування пневмоній в умовах пандемії COVID-19 набуло нових відтінків: системі охорони здоров’я довелося оновлювати протоколи лікування й госпіталізації пацієнтів, самим закладам – оперативно адаптовувати маршрути пацієнтів до нових реалій. У процесі лікування пневмоній, які є основною ознакою COVID-19, важливо, аби всі ланки медицини ефективно взаємодіяли і надавали якісну допомогу. Первинна ланка сімейних лікарів і вторинна ланка стаціонарів працюють в епідемічних умовах посилено і злагоджено.
В умовах пандемії важливо чітко розподіляти ролі сімейних лікарів і медиків стаціонарних закладів у лікуванні пневмоній. Це значно полегшить навантаження на ліжковий фонд стаціонарів, які стали основними базами лікування COVID-19. Сьогодні лікарі керуться двома наказами МОЗу лікуванні пневмоній. Мова йде про давно знайомий лікарям наказ МОЗ № 128 від 19.03.2007 року «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Пульмонологія» та нещодавно підписаний наказ МОЗ України від 17.09.2020 № 2122 «Про внесення змін до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)». Обидва накази дійсні й визначають, що легкі форми пневмоній (однобічні пневмонії) лікуються в амбулаторних умовах, а госпіталізації підлягають тільки ті хворі, які в процесі лікування не зможуть обійтися без кисневої підтримки.

Відповідно до вказаних наказів, показаннями до госпіталізації хворих із пневмоніями є:

  • двобічне ураження легень;
  • низький рівень сатурації (насиченність крові киснем)-93% та нижче ;
  • наявність тяжких супутніх захворювань (цукровий діабет, ішемічна хвороба серця, онкозахворювання, тяжкий перебіг артеріальної гіпертензії, виражений імунодефіцит, хронічні захворювання легень, ниркова недостатність, автоімунні захворювання, тяжкі лаконічні хвороби, цереброваскулярні хвороби);
  • тривале підвищення температури тіла вище 38,0С, що не піддається лікуванню в амбулаторних умовах на тлі прийому жарознижуючих препаратів;
  • кровохаркання;
  • шлунково-кишкові симптоми (нудота, блювання, діарея);
  • зміни психічного стану (спонтанність свідомості,загальмованність);
  • прогресування задишки (частота дихання за хвилину більше 24-26).

Алгоритм дій сімейного лікаря при наявності у пацієнта ознак ГРВІ та пневмонії:

  • проведення рентгенографії та/або КТ органів грудної клітки;
  • проведення аналізу крові методом ІФА на наявність Ig A, Ig M та Ig G до вірусу SARS-CoV-2;
  • при виявленні у пацієнта пневмонії та/або Ig A, Ig G та Ig M- обстеження пацієнтів методом ПЛР.